План
1. Відпочинок і колектив 
2. Організація та види колективного
відпочинку та свят 
3. Колективний туризм 
4. Колективні святкування 
Список використаної літератури 
1. Відпочинок і колектив
Відпочинок
виступає, як логічне завершення того або іншого етапу життя, дає оцінку
пройденого шляху й породжує стимули подальшого руху вперед.
Відпочинок
акумулює повторювані події в житті людини й суспільства, фіксує якісні зміни у
формуванні людини. Відпочинок відзначає певні цикли розвитку суспільства, дає
можливість людям порівнювати досягнуті результати, визначати цінність
створеного з позиції сьогоднішнього дня. Відпочинок служить формою, що дозволяє
людині психологічно розрядитися, відновити сили для майбутньої роботи, розширює
можливості масового спілкування людей, виступає як реальний канал прояву
активності людей.
Сучасні вчені нараховують до 500 різних
видів і форм відпочинку та дозвілля. Тут і участь в самодіяльній художній
творчості, заняття спортом, відвідування театрів, кіноконцертних залів,
бібліотек, музеїв, подорожі, кіно-фотоаматорство, колекціонування і багато
іншого. Це далеко не повний перелік видів творчої діяльності, від яких залежить
духовне багатство і розвиток самої особи. [2, 10-11]
Нині стоїть важливе завдання виховувати у
людей постійну потребу в своєму культурному зростанні. Вона має бути того ж
рівня значимості, що й потреба у праці. Якщо ця остання є мотиваційною основою
готовності індивіда до інтенсивної трудової діяльності, то перша – також
основою до активних форм відпочинку і зростання культурних потреб особистості.
Виховне значення відпочинку пов’язане з його якістю, змістом,
різноманітністю форм, функціями, мірою прилучення людини до дозвільної
діяльності, станом роботи закладів культури. Там, де її зміст лишається бідним,
а форми і методи – шаблонними, примітивними, виховне значення клубів, будинків
і палаців культури знижується. На жаль, не всі вони ще стали місцем, де кожен
може знайти собі заняття до душі, тобто з пасивного глядача і слухача
перетворитися на активного учасника заходів, які вони проводять.
Колективне проведення
відпочинку вимагає спільності захоплень, психологічних контактів між людьми,
швидкої адаптації новачків. Воно поєднує у собі видовищність, змагальність,
розважальність, інформативність з виховним моментом. [3, 42]
Поєднання індивідуально-особистісних і колективістських
елементів у способах проведення вільного часу є необхідною умовою культури
відпочинку, яка формується всім укладом життя сучасного суспільства. Але це —
не стихійний процес. Він передбачає цілеспрямовану дію на потреби й інтереси
людей, їх смаки, погляди, виховання уміння правильно розпоряджатися своїм вільним
часом і, зрештою, формувати духовність у сфері відпочинку.
Колектив — основа соціального життя і відносин, які
виникають в процесі сумісної діяльності. Він виступає, як з’єднуюча ланка між
особистістю та суспільством, як форма, сфера, умова та передумова
індивідуального розвитку, як найважливіший фактор, який визначає формування
соціальної орієнтованості особистості.
Практика показує, що колективний відпочинок, — в туристичному
поході, в таборі відпочинку, в санаторії, пансіонаті люди зближуються набагато
швидше, ніж у обстановці повсякденного життя.
Будь-який
колектив можна зрівняти з робочим механізмом, шестірні якого безупинно
обертаються, змушуючи машину рухатися вперед. Кожний новий оборот колеса —
черговий крок до подальшого успіху й процвітання цього колективу. На жаль,
вічного двигуна, що працює без зупинки, і не потребує при цьому ніяких втручань
ззовні, немає. Тому й колектив не може постійно втримувати високі темпи
зростання виробництва, без усякої додаткового заохочення. Людям потрібний поштовх,
стимул, для того щоб рухатися далі. У противному випадку, ніяка наявність
високих технологій не допоможе зрушити з місця загрузлу в щоденній трясовині
машину. Єдність думки й духу, тобто, створення команди — от рятівний еліксир
для колективу. Оскільки лише єдиний, здоровий, цілісний організм, здатний
функціонувати повноцінно, продуктивно. На жаль колективні форми відпочинку збереглися лише в 20% організацій,
та й то лише в тих, у яких діють профспілки. [3, 51-53 ]
Головна цінність будь-якого колективу — люди. Їхній професіоналізм,
досвід, творча енергія створюють імідж цього колективу. Ефективність діяльності
компанії прямо залежить від взаєморозуміння між співробітниками, їхнього вміння
спільно вирішувати поставлені завдання, почуття причетності місії компанії. Як
не дивно, завдання по перетворенню розрізненого колективу в злагоджено діючий
механізм, у команду, зв’язану воєдино загальним баченням і цінностями, може
вирішити спільний, колективний відпочинок. Колективний відпочинок дає унікальну
можливість членам великого колективу познайомитися в неформальній обстановці,
краще дізнатися про один одного, і навіть виявити особисті якості в
нестандартних, а часом і екстремальних умовах.
Головною
ціллю колективних заходів можуть бути:
·          
активний
відпочинок на свіжому повітрі або на спеціально обладнаних майданчиках;
·          
максимальне
задіяння всіх учасників у цей процес;
·          
неформальна
атмосфера, яка дозволяє всім учасникам розкритись, познайомитись та отримати
задоволення від спільної діяльності та досягнутих результатів.
·          
встановлення
нових зв’язків із новими партнерами, клієнтами або іншими потрібними людьми; [5,
36]
Прикладом
колективного відпочинку можуть бути спортивні ігри. Всі ми, в якійсь мірі
спортсмени. Кожного дня займаємось народними спортивними вправами: біг на
роботу, гонки за клієнтами та багато іншого. Все це призводить до певного
виснаження, як фізичного так і морального. Тому найкращий спосіб для виходу із
такого стану – не зовсім серйозні спортивно розважальні змагання. «Олімпійські
ігри», як форму активного колективного відпочинку можна організувати як для
дорослого колективу так і для дитячого. І якби не склались змагання учасники
неодмінно отримають масу позитивної енергії, спортивну дружбу, із учасниками
змагань та хороший настрій. [5, 44]
Народні
олімпійські ігри — це комплекс інтелектуальних, спортивно-розважальних, веселих
та смішних змагань, які не вимагають спеціальної фізичної підготовки, окрім
морального бажання весело провести час.
2. Організація та види колективного
відпочинку та свят

Організація колективного свята — гарна можливість підвести проміжні
підсумки діяльності й позначити мету на майбутнє, нагородити співробітників, які
відзначилися. Однак поза залежністю від того, де проходить свято — у стінах
рідної компанії, у ресторані, у будинку відпочинку або на борту теплохода —
завдання організаторів не пустити святкування на самоплин, не перетворити його
в банальне застілля. Як правило, із цим успішно справляються агентства по
проведенню колективних заходів, які роблять весь спектр послуг з організації
свят. У їхній компетенції перебувають розробка сценарію свята, підготовка
розважальної програми з видовищними феєрверками, оформлення залів, виготовлення
сувенірної продукції, транспортне й технічне обслуговування.
Разом
з тим, у компаніях з високим рівнем колективної культури поступово
відмовляються від проведення грандіозних вечірок для колективу на користь
спортивних змагань і заходів щодо створення команди, віддаючи перевагу сполученню
розваг з формуванням колективного духу. [6, 117]
Відмінним
інструментом для підтримки колективного духу і відпочинку є спорт,
особливо командні його види, такі як футбол і боулінг. Багато колективів
мають свої команди й беруть активну участь у турнірах з командами конкурентів і
партнерів. Тут все як у великому спорті: на змагання команди приїжджають із
власними групами підтримки, у які входять співробітники компанії. Ще одна
розвага — на грані спорту й відпочинку — пейнтбол прищеплює навички
вирішувати завдання командою, а «провокуючи» співробітників на
прийняття нестандартних рішень у стислий термін, сприяє виявленню в колективі
лідерів.
Добре
відпрацьованим методом для формування командного духу вже стали пригодницькі
тури. У які тільки дикі й незвідані місця на Землі не закидають свій
колектив компанії в надії на знаходження ним горезвісного «почуття
ліктя». Питання про те, бути разом з усіма або залишитися осторонь, як
правило, у таких подорожах не виникають, особливо, коли учасники тура
перебувають в одному рафті на сплаві по якійсь гірській ріці. Втім, для
багатьох офісних працівників навіть колективна поїздка на сплав по одній з
неквапливих річечок Закарпаття, необхідність провести ніч у наметі, — вже
велика пригода, емоційний екстрим, що має всі передумови для перетворення в
ефективний тренінг по навчанню навичкам командної роботи.
Особливий
вид колективного пригодницького туризму — сюжетні подорожі. Їх створюють
у кращих традиціях історій про Індіана Джонса або піратських казок з усіма
відповідними атрибутами: древніми картами й манускриптами, хитромудрими
пастками й багатими скарбами. Дотримуючись побажань клієнтів, агентства пригод
спеціально підбирають місце для реалізації фантастичних сюжетів: події можуть
розвертатися й у лісі біля Рівного, і в камбоджійських джунглях, і на просторах
Світового океану.
Новим
напрямком у колективному туризмі стає «занурення в природу»
при участі професійного тренера — психолога. Повністю «відключена»
від кам’яно-бетонної дійсності, людина через сприйняття природи змінює
сприйняття себе й свого становища у світі, оцінює свої сильні сторони й зони
розвитку. Це не лікування й не розвага, тренер скоріше допомагає розкритися,
ніж учить. Крім того, тренінги вирішують важливе прикладне завдання — у процесі
неформального спілкування. [6, 124]
Колективний
відпочинок буває різноманітним:
·         
Колективний відпочинок на природі;
·         
Свята під відкритим небом;
·         
Колективні ігрові програми;
·         
Колективні дні народження та ювілеї;
·         
Корпоративні вечірки;
·         
Групові поїздки вихідного дня;
·         
Екскурсійні заходи
колективом;
·         
Активний відпочинок
колективом.
В
останній час дуже популярним стає колективний активний відпочинок. Це може бути
колективний вихід на ковзанку, або гра у футбол. Активний відпочинок за своєю
суттю — розвага, отримання нового або збагачення досвіду. Активний відпочинок
дає можливість, будучи в похідних або комфортних умовах, обрати заняття яке
подобається з усіх можливих. Якщо люди люблять активно відпочивати, то їм не
важливо де «отримувати адреналін». [6, 128-129]
3. Колективний туризм
Туризм походить
від французького “tourisme” – прогулянка подорож – подорожі у вільний час
пов’язані з від’їздом за межі постійного проживання , один з видів активного
відпочинку, який поєднує відновлення продуктивних сил людини з оздоровчими,
пізнавальними , спортивними та культурними розважальними цілями. В міжнародній
практиці до туристів відносять осіб, які тимчасово і добровільно змінили місце
проживання з будь – якою метою, крім діяльності, яка винагороджується в місці
тимчасового перебування. [3, 2-3]
Туризм також може
бути колективний. Туризм залежно від мети подорожі поділяється на спортивний,
пізнавальний (екскурсійний), діловий, любительський (мисливський, рибальський),
релігійний та інші, залежно від засобів пересування пішохідний, лижний,
автобусний, автомобільний, авіаційний, велосипедний, водний, залізничний,
комбінований.
Виділяють також
внутрішній (національний) та іноземний (міжнародний) туризм. Туризм з активними
(веслові судна, плоти, велосипед та інші) і пасивними (морські та річкові
круїзи, подорожі на автобусах тощо) засобами пересування, організований та
самодіяльний. [3, 17]
Різні форми
туризму віддають перевагу засобам організації раціонального дозвілля, активного
відпочинку і прояву здорового способу життя для широких верст населення різних
вікових категорій.
Туристична
діяльність пов’язана з переміною місць, організується при любій погоді і
пред’являє людині різноманітні вимоги. Одночасно діють три важливі фактори: чергування
оточуючого середовища (обстановка), кліматичних умов і видів діяльності.
Регулярна
туристична діяльність і участь в туристичних змаганнях являється ефективною
компенсацією праці, викликають у людини радість життя, служить загартуванням і
збільшують фізичну життєдіяльність організму.
Під час своїх
мандрівок і походів, як в межах своєї країни і за кордоном люди знайомляться з
країною і її людьми, їхнім життям, знайомляться з національною культурою. Вони
розширюють і поглиблюють свої знання в області ботаніки, зоології, геології,
географії, метереології, астрономії, сільського і лісного господарства, історії
культури і мистецтва.
Туризм надає
велику допомогу у вивченні історії і формування світогляду, веде до поваги і
активного захисту природних багатств. Оскільки туристична діяльність
проводиться більшою частиною в колективі, коли один залежить від іншого і в
обов’язковому порядку вимагається тактичність, уважне відношення один до
одного, коли особисті інтереси не можна ставити вище інтересів колективу, то
все це формує такі риси характеру як воля, витримка, самостійність, рішучість і
готовність прийти на допомогу. [3, 39-41]
Під колективним
туризмом можна розуміти теорію і практику різного роду походів, сходження на
гори і подорожі з метою спортивного суперництва, активного відпочинку, освіти і
виховання. Для подорожей у відпустку з використанням громадського або
особистого транспорту, в яких головне місце займають розмови і відпочинок,
також підходить словосполучення колективний туризм.
Колективний туризм
складає частину фізичної культури і спорту, оскільки він служить проявом
здорового способу життя, розвитку, досконалістю і збереженням фізичної
працездатності і всесторонньої підготовки. В туристичній діяльності в центрі
уваги знаходяться різні форми планомірних і організованих колективних
туристичних походів, вело туризм, подорожей на човні і лижних походів. Крім
того, туризм пов’язаний з культурними цінностями.
Особливо важливе
значення колективного туризму заключається в організації дозвілля для молоді.
Створюються молодіжні табори відпочинку та молодіжні туристичні бази – це
державні організації з приміщеннями для ночівлі, перебування і харчування, а
також установи для культурної, спортивної і туристичної діяльності. Тут молоді
люди знаходяться протягом певного часу, де існують свої правила та традиції. В
таких установах молодь вчиться спілкуватися, культурно збагачуватися, знаходити
ключі до розуміння один одного, які знадобляться їм у дорослому житті.
Колективний туризм
– це екскурсії, походи і подорожі в яких відпочинок поєднується з пізнавальними
і освітніми цілями. По призначенню і формами проведення колективний туризм
поділяється на плановий (екскурсійний) і самодіяльний. [3, 56]
При плановому
туризмі учасники подорожують на автобусах, літаках, теплоходах, у поїздах по
наперед намічених маршрутах, зупиняються в готелях або на турбазах, де їм
надається ночівля, харчування і екскурсовод.
В самодіяльному
туризмі подорож будується повністю або частково на самообслуговуванні. Тут
туристи самі намічають маршрути і спосіб пересування, забезпечують собі
харчування, нічліг і місце відпочинку, намічають місця для екскурсій.
4.
Колективні святкування

Колективні свята. У чому їхня суть. А суть їх у тому, що торжество це
стосується строго певного кола осіб, колективу. Типові приклади колективного
свята — весілля, ювілей. Дуже тісне поняття колективного свята переплітається з
поняттям свят сімейних. Розглянемо причини появи й розвитку колективних свят.
Перше — сімейні події, святкові дати, традиції. Друге — пам’ятні дати, зустрічі
попросту колективу друзів, однодумців.
Перша
група колективних свят це свята сімейні, іменини, хрестини, весілля та ін.
Інша група колективних свят – зустрічі старих друзів, випускників, дні
народження. Третя група колективних свят — банкети, торжества корпоративні
вечірки, свята зв’язані з роботою.
Колективний
відпочинок необхідний. Але колективний відпочинок не повинен бути банальним
застіллям. Такий вид відпочинку дає унікальну можливість членам великого колективу
познайомитися в неформальній обстановці, а деяким його членам — виявити кращі
особисті якості. Саме тому справжній колективний відпочинок — активний,
діяльний.
Колективний
відпочинок має бути організованим, адже не секрет, що при недостатньо чіткій
організації, відпочинок може мати негативний ефект і може залишити у людини
почуття глибокої незадоволеності. Прагнення колективу до відпочинку або свята,
ще не є сам відпочинок. Його обов’язково потрібно організувати, створити,
зробити це тонко та розумно. Це особливо важливо сьогодні, коли збільшується
потреба у колективному відпочинку.
Колективний
відпочинок не повинен бути випадковим, в ньому завжди повинні бути ціль і
прагнення до чогось. Зміни в сфері колективного відпочинку повинні бути
направлені на перехід від простих до більш складних потреб: від фізичних — до
духовних, від пасивної діяльності — до активної і т.д.
Список
використаної літератури
1.        
Бабарицька
В. К., Любіцева О. О. Організація туризму. Навч. посібник. Част. I. — К.: КУ,
1998;
2.        
Бабарицька
В. К., Любіцева О. О., Федорченко В. К. Організація туризму. Учбово-метод.
посібник. — К.: ІТЕІП, 1994;
3.        
Квартальнов
В. А. Туризм: Учебник. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 320 с.;
4.        
Ткаченко
Т.І., Ведмідь Н.І. Організація дозвілля в туристичній індустрії. – К., КНТЕУ,
2002;
5.        
Туризм на
порозі XXI століття: освіта, культура, екологія.: Матеріали Міжнародної
наук-практичн. конф. — К.: КІТЕП, 1999. — 268 с.;
6.        
Туристично-краєзнавчі
дослідження. Матеріали III Всеукр. наук. — практичної конференції «Туризм в
Україні: економіка і культура». — К.: ФП України, Ін-т туризму, 1998, ч. ІІ.