План

Вступ_ 2
1.
Особливості тактичної підготовки футболістів 4
1.1 Застосування методів
моделювання у процесі підготовки команд з футболу  4
1.2 Індивідуальні
тактичні дії футболіста 7
1.3 Групові тактичні дії
футболістів 14
2.
Удосконалення техніко-тактичної підготовки футболістів з обліком їх
особистісних особливостей_ 20
Висновки_ 24
Список
використаної літератури_ 26
Вступ
Актуальність теми. Прогрес сучасного спорту
пов’язаний з удосконаленням методики підготовки спортсменів високої
кваліфікації та забезпеченням рівня їх підготовленості у відповідності з
вимогами змагальної діяльності.
Підвищення майстерності футболістів, у свою чергу, пов’язане
із кваліфікованим навчанням грі дітей, які займаються футболом, а згодом і
кваліфікованою тактичною підготовкою футболістів. Особливе місце в процесі підготовки
футболістів повинно бути відведене процесу виховання індивідуальної та
командної «тактичної грамотності» гравців. При сучасному високому рівневі
спортивних досягнень саме тактична підготовленість окремих футболістів і команд
в цілому набуває першочергового значення.
Проте, низка аспектів, які стосуються побудови моделей у
футболі, свідчить, що проблема моделювання тактичних дій у процесі підготовки футболістів
залишається недостатньо дослідженою і вимагає ґрунтовнішого наукового аналізу.
Вищезазначене доводить актуальність даного дослідження, в
якому зроблена спроба вдосконалення методики використання інформації про
змагальну діяльність футболістів з метою моделювання тренувальних і змагальних
навантажень.
Метою дослідження було вдосконалення
тактичної підготовки на основі використання моделей тактичних дій у процесі
змагальної та тренувальної діяльності футболістів.
Здійснення мети роботи передбачало вирішення таких основних задач:
1.             
Вивчити застосування методів моделювання у процесі підготовки
команд з футболу;
2.             
Виявити індивідуальну, групову та командну структури змагальної
діяльності футболістів.
3.             
Охарактеризувати методи удосконалення техніко-тактичної підготовки
футболістів з обліком їх особистісних особливостей.
Об’єкт дослідження – тактична підготовка
футболістів.
Предметом вивчення в роботі
виступали моделі побудови та ведення гри командами з футболу.
Практичне значення отриманих результатів
обумовлене можливістю застосування методики вдосконалення тактичних дій на
основі використання методів моделювання змагальної діяльності футболістів.
Структура курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу,
двох розділів, висновків та списку використаної літератури, який містить 20 найменувань.
1. Особливості тактичної підготовки футболістів
Футбол
має велику кількість різноманітних технічних прийомів. Від того наскільки вміло
і обдумано гравець їх застосовує, залежить багато чого, у тому числі й кінцевий
результат матчу. Трапляється так, що непродумане використання гравцем того або
іншого технічного прийому, іде врозріз із командною тактикою й установкою
тренера на матч.
1.1 Застосування
методів моделювання у процесі підготовки команд з футболу

Практика
підготовки провідних команд з футболу засвідчує ефективність застосування
методів моделювання в цьому виді спорту. Завдяки змодельованим на навчально-тренувальних
заняттях ситуаціям, наближеним до реальних умов змагальної діяльності,
апробуються моделі гри з конкретним суперником. У сучасному футболі
нагромаджено певний досвід моделювання тактичної підготовки, розроблено значну
кількість моделей тренувальних програм. Проте стратегія підготовки футболістів,
і особливо юних футболістів, практично не відпрацьовується. [7, 299]
У
сучасному футболі гра «зв’язками» гравців викликана практичною необхідністю.
Наявність «зв’язок», присутність у «зв’язках» гравців конструктивного плану, а
у взаємодіях партнерів у рамках однієї «зв’язки» – завчасно розучених ходів, є
основою логічних комбінаційних дій футболістів.
Як
свідчать наукові дослідження, схеми і механізми організації гри, які
забезпечують складну структуру футболу, не повинні складатися з громіздких
комбінацій. Моделювання у навчально-тренувальному процесі взаємодій
різноманітних «зв’язок», створюватиме передумови для ефективної тактичної
діяльності футболістів. [6, 28]
Усвідомлюючи
переваги комбінаційної гри, теоретики та практики футболу вважають, що
взаємодії чотирьох – п’яти «зв’язок» футболістів забезпечують команді значні
переваги над суперником. Наявність восьми – десяти «зв’язок» – характеристика
суперкомандної гри, проти якої практично немає можливості захистити ворота.
Дана модель доводить, що можливості використання тактичних дій у футболі
практично невичерпні.
Окрім
того, вихідними в тактичних діях футболістів повинен бути загальний тактичний
задум, принципи ведення гри, які відпрацьовуються до матчу як основна лінія
організації дій, взаємозв’язків окремих гравців і ланок та подолання протидій
суперників на шляху до мети.
Встановлено,
що рівень індивідуальної техніко-тактичної підготовленості залежить від синтезу
спеціалізації та універсалізації футболіста. В свою чергу, універсалізація
базується на високому рівні спеціалізації, тому основним, в даному випадку, є
надійне виконання функцій і обов’язків свого амплуа. Необхідно також
враховувати не тільки якість виконання окремих прийомів, але і їх ефективність,
значущість та місце виконання. [4, 965]