МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИКРИВОРІЗЬКИЙ
ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТКАФЕДРА
ПЕДАГОГІКИВиховна
годинаВітчизна слави й доблесті край…
Підготувала студентка
факультетуіноземних мов заочного
відділеннягрупи АФ 08-01, ІVкурсу
Кубілай Світлана
МиколаївнаПеревірив методист
кафедри педагогікиДолгая Наталя
Володимирівнам.
Кривий Ріг2011
МЕТА: формувати уявлення учнів про обов’язок, мужність,
героїзм;— викликати почуття захоплення і гордості подвигами
українських людей, здійсненними в роки війни і в мирний час;— показати роль самовиховання в формуванні моральної
стійкості, мужності, почуття обов’язку і відповідальності перед Вітчизною;— викликати прагнення виховувати в собі волю,
цілеспрямованість, моральну красу.ОБЛАДНАННЯ: карта України, портрети захисників України,
магнітофон.КЛАС: 5
ТИП УРОКУ: виховна година
ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ
1.
Вступне слово вчителя.2.
Міні-диспут «Що таке Батьківщина» ?,
«Україна»?3.
Розповіді учнів про козаків і
визволителів українського народу.4.
Міні-диспут «Чи потрібно знати і поважати
історію свого народу». Декламація вірша «Пам’ятай».5.
Бесіда про рідний край, Батьківщину,
Україну, Велику Вітчизняну війну.6.
Декламація вірша «Вічна слава
солдату-герою».7.
Розповідь про загиблих в Афганістані.8.
Слухання пісні про Афганістан.9.
Хвилина мовчання.10.
Розповідь про батьків, братів, які
служили в армії.11.
Вірш В.Симоненка «Виростеш ти, сину…»12.
Підсумки виховної години.ХІД
ВИХОВНОЇ ГОДИНИ
1. ВСТУПНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ
Протягом всієї
багатовікової історії нашої Батьківщини народ вище за все ціну-вав вірність
Вітчизні, мужність і відвагу героїв, які боролися за торжество добра і
справедливості. І тому кожного року 28 лютого ми відзначаємо свято – День
захис-ника Вітчизни. Цьому святу ми і присвячуємо сьогодні нашу виховну
годину.А епіграфом до неї
візьмемо слова воїна-афганця, бойового офіцера, який 23-річним пішов у небуття:Ты страна моя, моя
Отчизна…Если нужно, не жалея
жизни,За тебя – в атаку
поднимусь!А. Стовба
1-Й УЧЕНЬ.
У всіх
людей одна святиня,Куди не глянь, де не
спитай,Рідніша їм своя
пустиня,Аніж щемний в пустині
рай.Їм красить все їх
рідний край.Нема без кореня
рослини, а нас, людей, без Батьківщини…2. МІНІ-ДИСПУТ.
ВЧИТЕЛЬ. А що для вас
означає Батьківщина?2-Й УЧЕНЬ. Для мене
Батьківщина – це вулиця, де я живу і живуть мої рідні.3-Й УЧЕНЬ. Батьківщина
– це моє місто, в якому я народився і виріс.4-Й УЧЕНЬ. Батьківщина –
це та стежина, яка впродовж багатьох років веде мене до рідної школи, це поле,
річка і гай, де я відпочиваю і насолоджуюся спілкуванням із природою.5-Й УЧЕНЬ. А для мене
Батьківщина – це поля широкополі, пісні дзвінкоголосі, сади пишноквітні,
пшениці ряснії.ВЧИТЕЛЬ. Всі ви
народилися в найпрекрасніших куточках планети Земля. Але всіх нас об’єднає
одна географічна назва, всіх нас об’єднало одне слово – Україна! Україна… Що
стоїть за цим словом? Які асоціації у вас виникають з цим словом, коли ви його
промовляєте?1-Й УЧЕНЬ. Україна – це
тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці…2-Й УЧЕНЬ. Україна – це
розкішний вінок із рути, барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі…3-Й УЧЕНЬ. Українська
земля… Де є краще? Де є миліше?Як не на Вкраїні? Тут
городи і сади,Тут яблука і гарбузи,
тут олія й буряки,Тут ягоди червоні, тут
пшениці золоті,Ріки молочні, кавуни
червоносочні,Худоба і птиця, всяка
пашниця.ВЧИТЕЛЬ. Наша Україна –
чудовий куточок планети, де ніколи не буває ні міцних морозів, ні страшної
спеки, злив та інших природних катаклізмів. У нас мякий, помір-ний клімат,
родючі землі, великі ліси, могутні ріки й моря. Широкі лани прикраша-ють нашу
привільну країну. І тому-то на наш край, на наші любі «тихі води, ясні зорі»
неодноразово зазіхали вороги: турки і татари, поляки. Вони хотіли підкорити
собі на-шу Батьківщину, володіти її безмежними просторами. Вони руйнували,
палили села і міста, забирали в полон красивих українських дівчат, які
славились на весь світ своєю вродою; міцних хлопців, яких потім продавали на
невільницьких ринках, а старих лю-дей просто безжалісно вбивали. Плач і стогін
стояли над рідною землею. Але україн-ський народ не корився лихим нападникам,
мужньо боровся проти них. У цій боротьбі особливо відзначилось козацтво.3. РОЗПОВІДІ УЧНІВ ПРО
КОЗАКІВ І ВИЗВОЛИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ.4-Й УЧЕНЬ. Хто ж такі
козаки? Козаків січі називали в народі «святими лицарями», їх оспівували в
народних думах, піснях, легендах. Завзяті і мужні парубки ставали героями, розповіді
про їх подвиги передаються із покоління в покоління.1-Й УЧЕНЬ. Багато
фольклорних творів присвячено і визвольній війні українського народу 1648-1654
років та їх героям. Особливе місце серед них займають думи про Богдана
Хмельницького та його соратників – Івана Богуна, Максима Кривоноса. Все-видющі
кобзарі в своїх піснях звеличують сміливість та безстрашність перед ворогом
народних улюбленців, «які рубали мечем голову з плечей, а решту ляхів топили
во-дою…»2-Й УЧЕНЬ. Українська
дума – то пісня про героїчну боротьбу за волю запорізького козацтва. Знати нашу
історію, дбати про її збереження і вчитися на прикладах мужніх народних героїв
любові до Батьківщини і волі – то наше основне завдання.4. МІНІ-ДИСПУТ.
ДЕКЛАМАЦІЯ ВІРША «ПАМЯТАЙ»ВЧИТЕЛЬ. А ви згодні з
тим, що кожному українцю потрібно знати і поважати історію своєї держави?
Чому?3-Й УЧЕНЬ. Герої
багатьох народних дум вчать нас завжди пам’ятати, хто ми і чиї ми діти; любити
і шанувати славну історію нашого народу, бути чесними, сміливими і мужніми,
беззавітно любити свою Вітчизну. І якщо буде в тому потреба – не вагаючись
віддати за неї навіть своє життя, як це зробили мужні народні герої, оспівані
в думах і піснях.4-Й УЧЕНЬ.
Нашої заслуги в тім не
бачу,Нашої не знаю в тім
вини,Що козацьку бунтівливу
вдачуНам лишили предки з
давнини.Нам і те не добавляє
слави,Що вони без чужоземних
силЗаступили землю
кучерявуГорами високими могил.
Бо коли, закохані в
минуле,Прокуняєм свій великий
час,Наша лінь нікого не
розлучить,Слава та ж відмовиться
від нас.Спогади докучливі, як
нежить,Що тій славі принесуть
нове?Тільки тим історія
належить,Хто сьогодні бореться й
живе.5. БЕСІДА ПРО РІДНИЙ
КРАЙ, УКРАЇНУ, ВЕЛИКУ ВІТЧИЗНЯНУ ВІЙНУВЧИТЕЛЬ. Рідний край,
рідна земля, Батьківщина, Україна… які це прості й разом з тим прекрасні і
святі слова для нас. Велика і священна любов до Батьківщини жила, живе і житиме
в усіх чесних і щирих серцях її кращих синів і дочок.Русь-Україна – це наша
споконвічна прадідівська земля. Вона відома світові рясни-ми щедротами:
хлібом-сіллю і піснею, чесною воєнною звитягою в обороні своїх прав і
милосердям до скривджених.1-Й УЧЕНЬ. Згадаймо
хоча б січовиків-полководців, мудрих державних полководців, організаторів
народного війська: Северина Наливайка, Петра Сагайдачного, Байду Вишневецького,
Богдана Хмельницького, Максима Залізняка і ще багато мільйонів простих
українців, які, можливо, не були героями, проте віддавали нашій Батьківщині
свої серця і життя.ВЧИТЕЛЬ. Здавна
народження сина вважали великим щастям у сім’ї – бо народився помічник, який допоможе
працювати на полі. Однак із перших днів матір огортали сум і тривога за
майбутнє своєї дитини, адже його чекали війни муштри, повернення каліки або й
зовсім не поверталися, поклавши десь голови у битвах.Пам«ять! Гірка пам»ять
війни! Вона ніколи не згасне. Вона ятрить мозок, збуджує уяву. Пам’ять! Що ти
залишила? Похоронки? Сльози матерів? Поминальний дзвін та тепло від свічки.2-Й УЧЕНЬ. Велика
Вітчизняна…Давно заросли травою окопи. Давно сіють пшеницю на землі, яка колись
горіла і стогнала. А люди… Людям досі болять завдані війною рани.ВЧИТЕЛЬ. 66 років тому
Україна була звільнена від німецько-фашистських загарбників. 66 років тому
українську землю перестали топтати чоботи окупантів. 66 років живе в людських
серцях пам’ять про тих, хто в далекому 1941 році став на захист своєї Вітчизни.3-Й УЧЕНЬ. Дорогою
ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову
історію війни 1941-1945 років. Не щезне з пам’яті людської, не піде в забуття
великий подвиг нашого народу – його битва і його перемого над фашизмом. Хіба
можна забути тих, хто поліг у полях, хто віддав своє життя за щастя інших?4-Й УЧЕНЬ. 4 роки!
Тисяча чотириста вісімнадцять днів і ночей! 34 тисячі годин! І 27 мільйонів
загиблих людей…2-Й УЧЕНЬ. Якщо по
кожному з них оголосити хвилину мовчання, то країна буде мовчати 46 років.ВЧИТЕЛЬ. Ветерани
відстоювали право на життя не лише свого покоління, а й тих, хто мав прийти
згодом – синів, онуків, правнуків. Ота страшна куля, що свистіла по всьому величезному
простору Європи, мала ще й фантастичну, дику, фанатичну силу – вціляла і
вбивала людей у майбутньому. 62 млн загиблих у роки війни… 62 млн ровесників –
щонайменше! Вони повинні входити в буйно цвіт життя разом з вами, молоддю
третього тисячоліття. А їх нема… через десятиліття їх убили кулі війни.3-Й УЧЕНЬ. 22 червня
1941 року. Ця дата розділила життя чорною смугою на дві половини: перша – перед
війною, а друга – війна. Війна розбила надії, обірвала багато життів.
4-Й
УЧЕНЬ.Мирное небо над
крепостью Бреста,В зале просторном
знакомые лица.Вальс… Политрук
приглашает невесту…Новенький кубок блестит
на петлицах…(Песня «Вставай, страна
огромная…»)5-Й УЧЕНЬ. На захист Вітчизни
піднявся весь народ, від малого до великого. Багато пішло добровольцями на
фронт. Молоді люди дописували собі роки, тільки б потрапити на передову воювати
з ворогом, не дозволити йому топтати рідну землю.ВЧИТЕЛЬ. Страшними
видіннями починалось дитинство народжених у роки війни. Кострища хлібів.
Дерева, що ростуть корінням в небо. Розломи кам’яних скель. Обезглавлені люди.
Що може бути страшнішого? Що впало дитині в сон? Яке перше слово прийшло до них
– «мама» чи «війна»?1-Й УЧЕНЬ. Чи є
містечко у Європі, де не було б безіменної могили – могили Невідомого солдата?
Його ім’я загубилося на фронтових шляхах Великої Вітчизняної, його біографія –
єдине слово – солдат.6. ДЕКЛАМАЦІЯ ВІРША «
ВІЧНА СЛАВА СОЛДАТУ-ГЕРОЮ»2-Й УЧЕНЬ.
Вічна слава
солдату-герою і солдатові без нагород –Хто загинув хоробро між
бою, захищаючи рідний народ.Вічна слава бійцю
рядовому, як і маршалу слава оця.Хто поліг біля отчого
дому смертю мужності, смертю бійця.Скільки їх полягло
серед бою! І однаково боляче нам,Бо в бійців рядових і
героїв смерть оцінена рівно – життя!ВЧИТЕЛЬ. Пройдуть роки.
Не буде в живих і нашого покоління, але хтось із вдячності йтиме сюди… Бо
пройдуть роки, століття, але вічний вогонь пам’яті не погасять вітри перемін,
не зітруть століття. І в Україні не було сім’ї,
яку б не торкнулося горе, що несла війна. Згадайте села,що згоріли, стерлися з
лиця землі, міста розорені, але не підкорені, згадаймо про кожну вулицю, про
розбиті мрії і нездійснені надії. Солдати Великої Вітчизняної війни на смерть
стояли за кожен метр своєї землі, горіли в танках, йшли під лід, везучи хліб
блокадному Ленінграду, вмирали в концтаборах, але не вторгалися на чужі
території, а несли визволення країнам Європи. Крізь дощі і сніги, крізь роки і
лихоліття говорять із нами ті, хто не усміхнеться сьогодні і не зустріне весну.3-Й УЧЕНЬ. Ветерани!
Скільки горя випало на їхнє покоління! Але вони мудрі, уміють прощати і любити.
Спасибі, що вистояли, що перемогли. Аби не вони, не було б і нас сьогодні.ВЧИТЕЛЬ. І наш з вами
обов’язок не тільки в свята згадувати про ветеранів, а й кожного дня намагатися
пам’ятати про них, допомагати, приділяти увагу бабусям і дідусям.7. РОЗПОВІДЬ ПРО
ЗАГИБЛИХ В АФГАНІСТАНІДалекий грудень 1979
року… Далека та чужа країна Афганістан… Безглузда війна… Скільки смертей,
скільки горя за 10 років! Проте ця безглуздість не применшує героїзму наших
воїнів там, в афганському пеклі. Ніхто та ніщо не має бути забутим, аби не
забути – треба пам’ятати, а щоб пам’ятати – треба знати. 160 тисячам наших
земляків судилося пройти це випробування. 3383 з них повернулися додому в
цинкових гробах, 12 тисяч залишилися інвалідами, понад 100 тисяч живуть, але з
невиліковними хворобами.Сивіли від горя батьки
й матері, ховаючи своїх дітей, сиротіли діти, вдовами ставали жінки в мирний
час. У скількох сімей у траурному обрамленні зберігаються фотографії синів!
Одну нагороду заробили вони за проявлену мужність і героїзм – право бути
похованими на рідній землі.1-Й УЧЕНЬ. Падали
хлопці на чужій землі, а в них на долонях лінії життя такі довгі і
прекрасні…Разом із ними пішло в небуття чиєсь щастя. Разом із ними загинули їх
ненароджені діти. Але вони живуть у пам’яті бойових друзів, продовжують
усміхатися зі сторінок солдатських альбомів. Вони вічно живуть у зболених,
згорьованих, люблячих, палких материнських серцях.8. СЛУХАННЯ ПІСНІ ПРО
АФГАНІСТАН
2-Й
УЧЕНЬ.Поставте скибку хліба
на стаканІ голову схиліть в
скорботі вічнійЗа тих, кого убив
Афганістан,Чиї він душі ранив і
скалічив.ВЧИТЕЛЬ. У жодному
календарі день 15 лютого нічим не позначений. Але ця дата
особлива – цього дня закінчилася нарешті війна. Щороку ветерани афганської
війни відзначають останній день виведення радянських військ з Афганістану.ВЧИТЕЛЬ. На знак
вшанування світлої пам’яті тих, хто віддав своє життя, увійшов-ши в безсмертя,
схилімо голови і вшануймо їх хвилиною мовчання.виховання
обов’язок мужність історія батьківщина9. ХВИЛИНА МОВЧАННЯ. (Хронометр
відбиває хвилину)3-Й УЧЕНЬ.
Народе мій! Ти пережив
немалоСтрашних, буремних
лихоліть.Щоб не страждали в
рабстві Роксолани,Щоб за синами не тужили
мами, –Солдат на варті миру і
добра стоїть.10. РОЗПОВІДІ ПРО БАТЬКІВ,
БРАТІВ, ЯКІ СЛУЖИЛИ В АРМІЇ11. ВІРШ В.СИМОНЕНКА
«ВИРОСТЕШ ТИ, СИНУ…»ВЧИТЕЛЬ. Зараз я хочу
звернутися до наших хлопчиків – майбутніх захисників Вітчизни – словами
українського поета Василя Симоненка:Виростеш ти, сину,
вирушиш в дорогу,Виростуть з тобою
приспані тривоги,Можеш вибирати друзів
та дружину,Вибрати не можна тільки
Батьківщину.Можна вибрать друга і
по духу брата,Та не можна рідну матір
вибирати.За тобою завше будуть
мандруватиОчі материнські і
білява хата.І якщо впадеш ти на
чужому полі,Прийдуть з України
верби і тополі,Стануть над тобою,
листям затріпочуть,Тугою прощання душу
залоскочуть.Можна все на світі
вибирати, сину,Вибрати не можна тільки
Батьківщину.Пам’ятайте завжди ці
слова. І якщо виникне потреба, то слід не задумуючись віддати всі свої сили
задля того, щоб твою Вітчизну не підкорили і не поставили на коліна. Присвятити
своє життя захисту Батьківщини – це честь для кожного юнака.12. ПІДСУМКИ ВИХОВНОЇ
ГОДИНИВЧИТЕЛЬ. Протягом
сьогоднішньої зустрічі ми згадали героїчну історію нашої держави, згадали імена
людей, які, не шкодуючи власного життя, захищали рідну землю. Так було, є і
буде, поки існує світ. А ви як вважаєте, потрібні Україні Збройні сили,
потрібні їй захисники? Може, хтось із вас мріє в майбутньому стати воїном чи
офіцером?Хлопчики, пам’ятайте,
що ви не тільки майбутні інженери, лікарі, банкіри, але і воїни. Змалку готуйте
себе до військової служби, будьте витривалими, терплячими і не бійтеся
труднощів. Будьте благородними в дружбі. Залишити товариша в біді – ганьба.
Відмовитися від друга, якщо той допустив помилку – безчесно. Якщо ви зустрінете
людину з медалями на грудях – поклоніться їй. Завдяки цій людині ви живите на
світі – вільні, щасливі і спокійні. Якщо ви зустрінете офіцера, воїна України –
поклоніться йому. Він захищає ваше життя. Він на сторожі вашого спокою і щастя.
Армія – могутній щит і меч нашої Вітчизни, який завжди зможе дати відсіч
нападникам і ворогам.
Список
використаних джерел:
1.Журнал «Позакласний
час», №1, 2011р.2.www.info-library.com.ua